Автор: iluk

Василю Данилевському – 70

Опис : DanylevskyКолектив Астрономічної обсерваторії сердечно вітає старшого наукового співробітника відділу астрофізики, кандидата фіз.-мат. наук, старшого дослідника Василя Олексійовича Данилевського із 70-літтям! Свій ювілей Василь зустрічає в тяжкий час війни, та його характер та цілеспрямованість і надалі надихають його на нові здобутки на життєвій та науковій ниві.  Єдиний жаль в нього – що не може вже в таких літах бути на фронті, тому все, що може, робить для фронту. І серйозна наукова робота – це також науковий фронт в цей буремний час.  Напевне, саме такі українські характери формуються в силовому полі Тарасової гори, до якої від рідної хати в Хмільній – менше 10 кілометрів, і прадіди Василя супроводжували процесію з тілом Кобзаря, яка з Канева через Хмільну добиралась на Чернечу гору.

            Напевне, чудово виглядало зоряне небо над Хмільною. що Василь обрав астрономічну долю –поступив на фізичний факультет, навчався на кафедрі астрономії, після закінчення навчання в 1978 – почав трудовий шлях в  в НДЧ Університету – спочатку інженером та старшим інженером НДЛ “Геокосмос”  тодішньої кафедри астрономії, конструював спектрометри для космічних досліджень озонового шару в атмосфері Землі. З 1988 року і дотепер – працює в Астрономічній обсерваторії Університету. де пройшов довгий шлях від старшого інженера до старшого наукового співробітника. Серед вагомих результатів його наукового доробку – участь у спектральних спостерженнях активних утворень на Сонці з телескопом АЦУ-26 на піку Терскол (Кавказ) (1989-90), розробка методики і обладнання для фотометричних спостережень повних затемнень Сонця, що дозволило визначити з високою точністю його діаметр. Результати лягли в основу захищеної в 2004 році кандидатської дисертації “Визначення діаметра Сонця за фотометричними спостереженнями повних сонячних затемнень”. Василь брав також участь у фотометричних спостереженнях затемнень Сонця 11.08.1999 в Румунії та 29.03.2006 в Туреччині. Брав участь у створенні Інтернет-телескопа UNIT для фотометричних і позиційних досліджень небесних тіл. Організував і виконує неперервні спостереження за вмістом і характеристиками аерозолю у атмосфері над Києвом за програмою міжнародної мережі автоматичних сонячних фотометрів AERONET, що розпочалася у березні 2008, бере участь у дослідженнях озонового шару над Україною. Останніми роками Василь співпрацює з групою астрофізики високих енергій, зокрема, досліджує вплив атмосферного поглинання на чутливість наземних черенковських гамма-телескопів. І при такій широті наукових інтересів Василь залишається прикладом високопрофесійного вченого, результати якого завжди надійно обґрунтовані і відповідають світовому рівню, що підтверджується публікаціями в найавторитетніших світових фахових виданнях. Ми також дуже цінуємо щиру відкриту вдачу Василя, його чуйність до ближніх та готовність завжди прийти на допомогу, його відданість обраній справі та постійні зусилля направлені на підтримку духу колективізму та взаємопідтримки в Обсерваторії. І з нагоди ювілею бажаємо Василю,  щоб наступні роки були для нього роками мирної праці в незалежній вільній Україні, щоб рясно родила його наукова нива, щоб процвітало родинне благополуччя й онуки радували своїми успіхами.

З роси та з води на многії літа, дорогий Василю!

Колектив Астрономічної обсерваторії

Професору Сергію Людомировичу Парновському – 70

19 листопада цього року виповнюється 70 років провідному науковому співробітнику Астрономічної обсерваторії, доктору фізико-математичних наук, професору Сергію Людомировичу Парновському.

С.Л. Парновський народився у Львові (19.11.1954). У 1977 році закінчив Московський фізико-технічний інститут. Після цього працював в Інституті теоретичної фізики АН СРСР, де на все життя отримав потужний науковий імпульс для досліджень в галузі загальної теорії відносності. Після переїзду в Україну в 1981 році працював в Українському центрі стандартизації і метрології, а від 1988 року — в Астрономічній обсерваторії нашого університету. 

Сергій Людомирович є одним з провідних в Україні фахівців в галузі загальної теорії відносності (ЗТВ), космології та релятивістської астрофізики. Його роботи добре відомі в Україні та за кордоном. У його активі – пріоритетні результати з теорії часоподібних оголених сингулярностей в ЗТВ та з релятивістської космології. Він є співавтором широко цитованих унікальних каталогів плоских галактик, створених за ідеєю І.Д. Караченцева. Ці каталоги стимулювали подальші грунтовні дослідження – за його участі – великомасштабних течій галактик.  Також у його доробку низка робіт, присвячених всебічним дослідженням в широкому діапазоні довжин хвиль компактних галактик з активним зореутворенням.

Значний період в житті професора Парновського пов’язаний з діяльністю на педагогічній ниві. Він підготував трьох кандидатів наук; протягом низки років на фізико-технічному факультеті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» читав оригінальні курси з оптики, а також з електрики та магнетизму.

Сергій Людомирович є співавтором трьох оглядових монографій, присвячених теоретичним та спостережним основам ЗТВ. Його широка ерудиція та літературний талант яскраво проявили себе  при написанні науково-популярних книг з космології, які було видано українською, російською, англійською, польською та японскою мовами і отримали заслужене визнання читачів. Завдяки аналітичним здібностям та  глибоким знанням в різних галузях науки він користується заслуженим авторитетом серед колег з українських наукових та освітніх установ.

Своїми високим професіоналізмом, доброзичливістю та готовністю прийти на допомогу  Сергій Людомирович заслужив визнання та глибоку повагу в Астрономічній обсерваторії.

Вітаємо Сергія Парновського, знаного науковця, патріотичну,  принципову й  чуйну людину, з 70-літтям з дня народження і зичимо йому та його близьким міцного здоров’я, мирного неба, успіхів в усіх справах та виконання бажань!

Друзі та колеги

Болід над Києвом 19 квітня 2023 року

Увечері 19 квітня 2023 року жителі України спостерігали яскравий спалах у небі. Явище відбулося о 21:57 за київським часом і тривало не більше 5 секунд. Це було дуже яскраве метеорне явище – суперболід, яке утворилося під час руху в земній атмосфері космічного тіла розмірами трохи менше за 1 метр. Боліди таких масштабів є дуже рідкісними, але мають важливе значення для науки в області астрономії. Для досліджень болідів необхідно зібрати якомога більше фото та відеоматеріалів з різних місць, на яких вони зафіксовані. Зробити це досить складно, оскільки явище короткотривале і неочікуване. Передбачити місце появи боліда на небі неможливо. Цього разу неймовірно пощастило, адже болід потрапив до об’єктивів різних камер. Болід також фіксували випадкові очевидці і дехто з них поширили свої відео в мережі інтернет. Ця інформація дала можливість науковцям отримати перші відомості про явище. Але цього недостатньо для детальних досліджень. Тому звертаємося з проханням до очевидців по всій Україні, хто має оригінальні фото або відеозапис боліду 19 квітня 2023 року, посприяти розвитку української астрономічної науки, поділившись своїми матеріалами і надіславши їх на електрону пошту astrobsknu@gmail.com до Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Просимо не копіювати відео з мережі інтернет, а надсилати лише власні спостереження. Будемо вельми вдячні за допомогу науковим дослідженням!

Іванчук Віктор Гнатович

Народився 16 травня 1930 р. в с. Ксаверівка Черняхівського району Житомирської області Української РСР. 1954 р. закінчив фізичний факультет Київського державний університету імені Т. Г. Шевченко і в тому ж році розпочав трудову діяльність на кафедрі астрономії Київського університету у напрямку дослідження Сонця. У 1965 р. захистив в Астрономічній обсерваторії КДУ кандидатську дисертацію “Структурні утворення і магнітні поля сонячної корони”.
Помер 18 травня 2022 р

Дорогий і вельмишановний Богдане Івановичу!

Співробітники Астрономічної обсерваторії, Ваші колеги та друзі щиро вітають Вас з 70-річним ювілеєм, з днем народження, який символізує єдність Західної та Східної частин України.

Двадцять років тому Ви увійшли у ворота Астрономічної обсерваторії як знаний вчений, з міжнародним авторитетом, повний наукових задумів. Багато з цього втілено в життя. 

Ваші роботи добре відомі світовій астрономічній  спільноті, а в Україні Ви є провідним вченим з досліджень  космічних променів, ударних хвиль та джерел жорсткого рентгенівського та гама-випромінювання. Впродовж багатьох років Вас пов’язують тісні наукові узи з науковцями багатьох країн.

Ви зробили значний внесок в розробку теорії космічних струн у співавторстві з такими всесвітньо відомими вченими як В. Березінський, А. Віленкін, Р. Шилд, запропонували новий механізм генерування гамма-спалахів та прискорення космічних променів надвисоких енергій петлями надпровідних космічних струн, розвинули багатовимірні методи гідродинаміки для моделювання нестаціонарних високотемпературних процесів та динаміки ударних хвиль у космічній плазмі, обґрунтували із співавторами протонну модель космічних променів надвисоких енергій.

 Під Вашим керівництвом захищено 6 кандидатських та одна докторська дисертація. Багато років на громадських засадах Ви читаєте спецкурси для студентів кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету університету.

Ви – один з ініціаторів створення віртуальної рентгенівської та гамма-обсерваторії на фізичному факультеті та Астрономічній обсерваторії. Значну увагу приділяєте співпраці з міжнародним консорціумом Cherenkov Telescope Array, завдяки чому наша країна і наш університет фігурують у списку  учасників консорціуму.

У наказі ректора, з нагоди Вашого ювілею, відзначено Ваші особливо видатні заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Ви, Богдане Івановичу, – щасливий батько, маєте двох прекрасних синів і донечку, що вже опановують основи різних наук а Роман гідно продовжує Вашу справу. Ми бажаємо Вам і Вашій сім’ї щастя та здоров’я.

Бажаємо Вам щастя, міцного здоров’я, наукового довголіття, здійснення всіх Ваших планів. Многая літа Вам і Вашим близьким, дорогий Богдане Івановичу!

Ваші колеги по Астрономічній обсерваторії та відділу астрофізики.

100 річчя Романчука Павла Родіоновича

Назавжди в нашій пам’яті –  до 100 річчя Романчука Павла Родіоновича

ROM_LAYER_2_copy

11 березня 1921 року народився Романчук Павло Родіонович – Герой Радянського Союзу, кандидат фізико-математичних наук, доцент, директор Астрономічної обсерваторії, ветеран праці Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Після закінчення школи (1939) П.Р. Романчук поступив до Херсонського педагогічного інституту, де провчився всього один місяць і був призваний до лав Червоної Армії. Воював у складі військ Західного, Північно-Західного, Степового фронтів. За героїзм при форсуванні Дніпра у вересні 1943 р. П.Р. Романчуку Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

FOTO4

Після закінчення війни П.Р. Романчук поступає на фізичний факультет Київського державного університету. Після закінчення університету працює викладачем фізики Золотоніського педагогічного училища, Кременецького та Чернігівського педагогічного інститутів.

У 1957 р. П.Р. Романчук поступає до аспірантури на кафедру астрономії Київського державного університету. Після закінчення аспірантури отримує призначення на роботу в Астрономічну обсерваторію Київського університету а з вересня 1963 р. зараховується на посаду старшого викладача кафедри експериментальної фізики фізичного факультету Київського університету. У 1966 р. П.Р. Романчук захищає дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук “До питання про природу сонячної активності”, з 1967 р. стає доцентом кафедри експериментальної фізики, а з 1972 р. доцентом кафедри астрономії і призначається директором Астрономічної обсерваторії.

Протягом 15 років, коли П.Р.Романчук займає посаду директора, Астрономічна  обсерваторія стає провідним центром в Радянському Союзі з досліджень закономірностей сонячної циклічності та сонячно-земних зв’язків. Особливо слід відзначити ініційований П.Р.Романчуком розвиток нових наукових напрямів в Астрономічній обсерваторії – теоретичних досліджень магнітних полів та початок експериментальних робіт, пов’язаний з придбанням магнітографа; дослідження змін у атмосфері Сонця перед, під час та після сонячних спалахів. За його ініціативи університет отримує додаткові асигнування за урядовими постановами, завдяки цьому в обсерваторію були прийнято більше 20 молодих співробітників.

Іншим важливим результатом діяльності П.Р.Романчука стало зміцнення матеріальної бази обсерваторії – придбання магнітографа, модернізація горизонтального сонячного сонячного телескопа, спільні роботи з Головною астрономічною обсерваторією НАНУ з розробки та виготовлення меридіанного кола аксіального типу.

            За час роботи в університеті П.Р.Романчук опублікував більше 100 наукових праць, підготував декілька кандидатів наук. Помер П.Р. Романчук 22 червня 2008 року, похований на Совському цвинтарі м. Києва.

Співробітники Астрономічної обсерваторії зберігають та вшановують пам’ять про П.Р.Романчука. За підтримки Л.В. Губерського в серії “Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Герої – видатні вихованці та педагоги”  надруковано книгу “Павло Родіонович Романчук”. У цьому році відбудеться наукова конференція присвячена його 100-річчю П.Р.Романчука.

 

kar

УВАГА!!! Проведення екскурсій тимчасово припиняється!!!

Про невідкладні заходи щодо запобігання захворюванням, викликаним коронавірусом COVID-19

 05.03.2020
З метою запобігання захворювань, викликаних коронавірусом COVID-19, згідно з наказом ректора від 05.03.2020 №190-32  та рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я №22-04/6302/2-20 від 03.03.2020 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з 10 березня 2020 року призупиняється:

  • проведення масових заходів освітнього, наукового, соціального, спортивного та мистецько-розважального характеру в усіх корпусах та на території Університету;
  • направлення за кордон студентів, аспірантів, викладачів, науковців та співробітників;
  • видача запрошень та прийом іноземних делегацій, груп, окремих іноземних громадян.

У цей час Університет здійснюватиме лише заходи, передбачені розкладом занять.

Обмеження будуть діяти до окремого розпорядження.

Університет просить із розуміння поставитися до ситуації, зберігати спокій та бути соціально відповідальними.   

175 РОКІВ АСТРОНОМІЧНІЙ ОБСЕРВАТОРІЇ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

logo_observ

У 2020 р. Астрономічна обсерваторія відзначає своє 175-річчя. 21 лютого 1845 р. (9 лютого за старим стилем) завершено будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету (доповідь О. Беретті в Правління університету про закінчення будівництва обсерваторії). Першим директором обсерваторії був учень засновника Пулковської обсерваторії В.Я. Струве Василь Федорович Федоров (1838-1855). Під його керівництвом було вибрано місце для обсерваторії, розроблено проект (архітектор В. Беретті), побудовано головний корпус, замовлено основні астрономічні інструменти обсерваторії. Також він підготував і читав основні курси з астрономії і геодезії для студентів університету. Після нього в обсерваторії посаду професора астрономії та директора Астрономічної обсерваторії займали відомі астрономи А.П. Шидловський, М.Ф. Хандриков, Р.П. Фогель, С.Д. Чорний. Відзначимо, що головним напрямом наукових досліджень з часу заснування обсерваторії до 40-х років XX століття були астрометрія і теоретична астрономія.

Основне астрономічне обладнання обсерваторії (меридіанне коло, 1871 р. і астрограф Репсольда, 1890 р.)  було замовлене та встановлене найвидатнішим київським астрономом кінця ХІХ – початку ХХ ст. Митрофаном Федоровичем Хандриковим. З цим інструментом протягом сторіччя пов’язані спостереження зірок для створення високоточної системи координат на небі, особливо інтенсивні у 70-80-х роках ХІХ ст., на початку ХХ ст. Вони стали вагомим внеском української астрономії у те, що ми тепер називаємо небесною системою координат. Численні наукові роботи створили Хандрикову, репутацію одного з провідних астрономів, а написані ним підручники та навчальні посібники користувалися у свій час широкою популярністю та відіграли помітну роль у поширенні астрономічних знань.

Khandrikov

Професор Митрофан Федорович Хандриков (1837-1915) – директор Астрономічної обсерваторії з 1870 р. по 1901 р.

   Незадовго до початку другої світової війни Обсерваторію та кафедру астрономії очолив проф. Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905-1984), з іменем якого пов’язано початок систематичних широкопланових досліджень з кометної, сонячної та сонячно-земної фізики. За його керівництва університетські геліофізики, починаючи з 1930-х рр., виконали низку високоякісних спостережень сонячної корони, споряджаючи численні експедиції у райони повних сонячних затемнень.  Географія експедицій охоплює весь світ від островів Полінезії до арктичних пустель узбережжя Льодовитого океану. Саме в Університеті вперше впритул підійшли до розуміння природи сонячної корони: наприкінці 50-х років було розроблено концепцію динамічної корони (Є.О.Пономарьов), що згідно Ю. Паркеру (США) дістала назву “сонячного вітру”.

Vsehsviatsky

Професор Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905 – 1984) – директор Астрономічної обсерваторії з 1939 р. по 1952 р.

Астрономи Університету брали участь у наземному забезпеченні космічних місій до комети Галлея (ВЕГА), до Марса (Фобос). Науковці відрили дві комети (К.І. Чурюмов, С.І. Герасименко). До однієї з них (67P/Churyumov–Gerasimenko), за рішенням Європейського космічного агенства, був направлений космічний аппарат “ROZETTA”. Це перша комета, яку досягнув КА (6 серпня 2014 року), став її супутником і супроводжував через всю внутрішню Сонячну систему аж до 30 вересня 2016 року, коли закінчив своє існування на поверхні комети, передаючи на Землю науковий матеріал. Завдяки вивченню комети Чурюмова–Герасименко стало зрозумілим, які процеси можуть приводити до руйнування кометних ядер.

Астрономи університету, за активної підтримки ректора Л.В. Губерського, виступили ініціатором та організатором приєднання України до Міжнародної наукової програми СТА (Cherenkov Teleskop Array) – у 2015 р. Україну прийняли дійсним членом до міжнародної СТА-колаборації. Проект СТА має винятково важливе значення для розвитку  не тільки  астрофізики високих енергій, але й фізики фундаментальних взаємодій, оскільки його проблематика включає як астрофізичні задачі, так і пошуки частинок темної матерії, перевірку дотримання Лоренц-інваріантності, пошук гама-променів від джерел  гравітаційних хвиль, тощо.

Сьогодні в обсерваторії виконується молодіжна наукова тема “Мультихвильові дослідження космічних джерел гамма-випромінювання в рамках проекту Cherenkov Telescope Array (CTA)”, науковий керівник кандидат фіз.-мат. наук Пономаренко В.О. Молоді науковці ведуть спостереження активних ядер галактик на телескопі АЗТ-8 на спостережній станції обсерваторії в с. Лісники.

Lisnyky_AZT-8

Співробітники та аспіранти університету ведуть спостереження на телескопі АЗТ-8 за міжнародною науковою програмою СТА (Cherenkov Telescope Array)

 

За минулі 175 років астрономи університету зробили важливий внесок у дослідження в різних напрямках астрономічної науки, підготовку кваліфікованих кадрів. Так за роки після Другої світової війни університет випустив більш ніж 670 фахівців-астрономів, серед випускникiв кафедри 38 докторів наук, 177 кандидатів, академік НАНУ, 3 чл.-кор. НАНУ та РАН, 7 лауреатів Державних премiй УРСР та України.  Астрономи університету отримують важливі наукові результати, які високо оцінюються світовою науковою громадськістю. Напередодні 175-річчя Астрономічна обсерваторія є всесвітньо-відомою науковою установою з сучасними науковими напрямками, кваліфікованим колективом науковців здатним вирішувати актуальні наукові проблеми сучасної астрономії.

ДНІ НАУКИ В УКРАЇНІ. ОСІНЬ 2018

DniNaukyДНІ НАУКИ В УКРАЇНІ

Програма

Київ, 10-11 листопада 2018 року

Астрономічна Обсерваторія та Астрономічний музей Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Обсерваторна, 3)

за участі :

За участі установ НАН України: Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена,
Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця
та КНУ ім. Тараса Шевченка

Вся програма:

[gview file=”http://observ.knu.ua/obs/wp-content/uploads/2018/11/Programme_2018_Kyiv.pdf”]