Категорія: archive

Дорогий і вельмишановний Богдане Івановичу!

Співробітники Астрономічної обсерваторії, Ваші колеги та друзі щиро вітають Вас з 70-річним ювілеєм, з днем народження, який символізує єдність Західної та Східної частин України.

Двадцять років тому Ви увійшли у ворота Астрономічної обсерваторії як знаний вчений, з міжнародним авторитетом, повний наукових задумів. Багато з цього втілено в життя. 

Ваші роботи добре відомі світовій астрономічній  спільноті, а в Україні Ви є провідним вченим з досліджень  космічних променів, ударних хвиль та джерел жорсткого рентгенівського та гама-випромінювання. Впродовж багатьох років Вас пов’язують тісні наукові узи з науковцями багатьох країн.

Ви зробили значний внесок в розробку теорії космічних струн у співавторстві з такими всесвітньо відомими вченими як В. Березінський, А. Віленкін, Р. Шилд, запропонували новий механізм генерування гамма-спалахів та прискорення космічних променів надвисоких енергій петлями надпровідних космічних струн, розвинули багатовимірні методи гідродинаміки для моделювання нестаціонарних високотемпературних процесів та динаміки ударних хвиль у космічній плазмі, обґрунтували із співавторами протонну модель космічних променів надвисоких енергій.

 Під Вашим керівництвом захищено 6 кандидатських та одна докторська дисертація. Багато років на громадських засадах Ви читаєте спецкурси для студентів кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету університету.

Ви – один з ініціаторів створення віртуальної рентгенівської та гамма-обсерваторії на фізичному факультеті та Астрономічній обсерваторії. Значну увагу приділяєте співпраці з міжнародним консорціумом Cherenkov Telescope Array, завдяки чому наша країна і наш університет фігурують у списку  учасників консорціуму.

У наказі ректора, з нагоди Вашого ювілею, відзначено Ваші особливо видатні заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Ви, Богдане Івановичу, – щасливий батько, маєте двох прекрасних синів і донечку, що вже опановують основи різних наук а Роман гідно продовжує Вашу справу. Ми бажаємо Вам і Вашій сім’ї щастя та здоров’я.

Бажаємо Вам щастя, міцного здоров’я, наукового довголіття, здійснення всіх Ваших планів. Многая літа Вам і Вашим близьким, дорогий Богдане Івановичу!

Ваші колеги по Астрономічній обсерваторії та відділу астрофізики.

УВАГА!!! Проведення екскурсій тимчасово припиняється!!!

У 2020 р. Астрономічна обсерваторія відзначає своє 175-річчя. 21 лютого 1845 р. (9 лютого за старим стилем) завершено будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету (доповідь О. Беретті в Правління університету про закінчення будівництва обсерваторії). Першим директором обсерваторії був учень засновника Пулковської обсерваторії В.Я. Струве Василь Федорович Федоров (1838-1855). Під його керівництвом було вибрано місце для обсерваторії, розроблено проект (архітектор В. Беретті), побудовано головний корпус, замовлено основні астрономічні інструменти обсерваторії. Також він підготував і читав основні курси з астрономії і геодезії для студентів університету. Після нього в обсерваторії посаду професора астрономії та директора Астрономічної обсерваторії займали відомі астрономи А.П. Шидловський, М.Ф. Хандриков, Р.П. Фогель, С.Д. Чорний. Відзначимо, що головним напрямом наукових досліджень з часу заснування обсерваторії до 40-х років XX століття були астрометрія і теоретична астрономія.

Основне астрономічне обладнання обсерваторії (меридіанне коло, 1871 р. і астрограф Репсольда, 1890 р.)  було замовлене та встановлене найвидатнішим київським астрономом кінця ХІХ – початку ХХ ст. Митрофаном Федоровичем Хандриковим. З цим інструментом протягом сторіччя пов’язані спостереження зірок для створення високоточної системи координат на небі, особливо інтенсивні у 70-80-х роках ХІХ ст., на початку ХХ ст. Вони стали вагомим внеском української астрономії у те, що ми тепер називаємо небесною системою координат. Численні наукові роботи створили Хандрикову, репутацію одного з провідних астрономів, а написані ним підручники та навчальні посібники користувалися у свій час широкою популярністю та відіграли помітну роль у поширенні астрономічних знань.

Професор Митрофан Федорович Хандриков (1837-1915) – директор Астрономічної обсерваторії з 1870 р. по 1901 р.

   Незадовго до початку другої світової війни Обсерваторію та кафедру астрономії очолив проф. Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905-1984), з іменем якого пов’язано початок систематичних широкопланових досліджень з кометної, сонячної та сонячно-земної фізики. За його керівництва університетські геліофізики, починаючи з 1930-х рр., виконали низку високоякісних спостережень сонячної корони, споряджаючи численні експедиції у райони повних сонячних затемнень.  Географія експедицій охоплює весь світ від островів Полінезії до арктичних пустель узбережжя Льодовитого океану. Саме в Університеті вперше впритул підійшли до розуміння природи сонячної корони: наприкінці 50-х років було розроблено концепцію динамічної корони (Є.О.Пономарьов), що згідно Ю. Паркеру (США) дістала назву “сонячного вітру”.

Професор Сергій Костянтинович Всехсвятський (1905 – 1984) – директор Астрономічної обсерваторії з 1939 р. по 1952 р.

Астрономи Університету брали участь у наземному забезпеченні космічних місій до комети Галлея (ВЕГА), до Марса (Фобос). Науковці відрили дві комети (К.І. Чурюмов, С.І. Герасименко). До однієї з них (67P/Churyumov–Gerasimenko), за рішенням Європейського космічного агенства, був направлений космічний аппарат “ROZETTA”. Це перша комета, яку досягнув КА (6 серпня 2014 року), став її супутником і супроводжував через всю внутрішню Сонячну систему аж до 30 вересня 2016 року, коли закінчив своє існування на поверхні комети, передаючи на Землю науковий матеріал. Завдяки вивченню комети Чурюмова–Герасименко стало зрозумілим, які процеси можуть приводити до руйнування кометних ядер.

Астрономи університету, за активної підтримки ректора Л.В. Губерського, виступили ініціатором та організатором приєднання України до Міжнародної наукової програми СТА (Cherenkov Teleskop Array) – у 2015 р. Україну прийняли дійсним членом до міжнародної СТА-колаборації. Проект СТА має винятково важливе значення для розвитку  не тільки  астрофізики високих енергій, але й фізики фундаментальних взаємодій, оскільки його проблематика включає як астрофізичні задачі, так і пошуки частинок темної матерії, перевірку дотримання Лоренц-інваріантності, пошук гама-променів від джерел  гравітаційних хвиль, тощо.

Сьогодні в обсерваторії виконується молодіжна наукова тема “Мультихвильові дослідження космічних джерел гамма-випромінювання в рамках проекту Cherenkov Telescope Array (CTA)”, науковий керівник кандидат фіз.-мат. наук Пономаренко В.О. Молоді науковці ведуть спостереження активних ядер галактик на телескопі АЗТ-8 на спостережній станції обсерваторії в с. Лісники.

Співробітники та аспіранти університету ведуть спостереження на телескопі АЗТ-8 за міжнародною науковою програмою СТА (Cherenkov Telescope Array)

За минулі 175 років астрономи університету зробили важливий внесок у дослідження в різних напрямках астрономічної науки, підготовку кваліфікованих кадрів. Так за роки після Другої світової війни університет випустив більш ніж 670 фахівців-астрономів, серед випускникiв кафедри 38 докторів наук, 177 кандидатів, академік НАНУ, 3 чл.-кор. НАНУ та РАН, 7 лауреатів Державних премiй УРСР та України.  Астрономи університету отримують важливі наукові результати, які високо оцінюються світовою науковою громадськістю. Напередодні 175-річчя Астрономічна обсерваторія є всесвітньо-відомою науковою установою з сучасними науковими напрямками, кваліфікованим колективом науковців здатним вирішувати актуальні наукові проблеми сучасної астрономії.

ДНІ НАУКИ В УКРАЇНІ

Програма

Київ, 10-11 листопада 2018 року

Астрономічна Обсерваторія та Астрономічний музей Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Обсерваторна, 3)

за участі :

За участі установ НАН України: Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена,
Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця
та КНУ ім. Тараса Шевченка

Вся програма:

[gview file=”http://observ.knu.ua/obs/wp-content/uploads/2018/11/Programme_2018_Kyiv.pdf”]

Нижче можна ознайомитися зі звітом директра Астрономічної обсерваторії за 2014 – 2018 рр.

[gview file=”http://observ.knu.ua/obs/wp-content/uploads/2018/11/Zvit_14-18.pdf”]

У 2020 році виповнюється 175 років з часу утворення Астрономічної обсерваторії Університету, одного з найстаріших закладів України, що відіграв велику роль у розвитку астрономічних досшджень, у підготовці наукових кадрів. Імена астрономів Київського університету М. Хандрикова, С. Всехсвятського, О. Богородського, К. Чурюмова увійшли у світову науку.

[gview file=”http://observ.knu.ua/obs/wp-content/uploads/2018/10/nakaz.pdf” height=”1000px”]

Astronomy and Space Physics

Annual International Conference

 Dear Colleagues,

Звіт директора Астрономічної обсерваторії про роботу за 2017 р.

[gview file=”http://observ.knu.ua/obs/wp-content/uploads/2017/11/Zvit_dyr_17siteAO.pdf” save=”0″]